Мені завжди було цікаво, чому люди поводяться по-різному. Чому одна людина навіть у найскладніших обставинах знаходить у собі сили рухатися далі, а інша ніби завмирає, втрачає опору чи не може впоратися зі своїми переживаннями. Саме це зацікавлення привело мене на факультет психології. Навчання в університеті стало для мене не просто здобуттям професії, а початком глибокого знайомства з внутрішнім світом людини. Я вдячна своїм викладачам за знання, які й досі залишаються основою моєї роботи. Після закінчення університету я працювала психологом у школі. Цей досвід був цінним, але з часом я зрозуміла, що хочу працювати саме з дорослими — людьми, які шукають відповіді на важливі питання про себе, свої стосунки, тривогу, втому, втрати чи життєві кризи. Тоді психологія ще не була настільки затребуваною, як сьогодні, тому певний час я шукала себе в інших професіях. Озираючись назад, я розумію, що цей шлях був важливим. Він допоміг мені краще зрозуміти людей, різні життєві обставини та цінність підтримки саме тоді, коли її найбільше потребуєш. Сьогодні я вже п'ятий рік працюю практикуючим психологом. Я регулярно проходжу супервізії, інтервізії та власну психотерапію, адже вірю: хороший психолог не перестає навчатися й пізнавати себе. Це дозволяє мені бути уважною, професійною та підтримувати клієнтів у складних життєвих періодах. Для мене психотерапія — це не про те, щоб сказати людині, як правильно жити. Це простір, у якому можна бути собою без страху осуду, краще зрозуміти себе, знайти внутрішню опору й поступово будувати життя, яке справді відгукується саме вам. Якщо ви зараз переживаєте непростий період, відчуваєте тривогу, вигорання, втратили впевненість у собі або просто хочете краще зрозуміти себе — я буду рада пройти цей шлях разом із вами.