Я — психотерапевт у методі позитивної психотерапії, і моя робота нагадує світло у темряві: я допомагаю людям побачити в собі те, що вони вже мають, але через біль або страх не помічають. Мій підхід — це пошук ресурсів у самій проблемі. Коли клієнт приходить до мене зі скаргою на депресію або тривогу, я не кажу: «Давайте розберемося, що з вами не так». Натомість питаю: «Що допомагало вам раніше в подібних ситуаціях? Які сили ви використали, щоб дійти сюди?» Я працюю через: - Тіло як союзника. Я вчу клієнтів «читати» сигнали стресу (наприклад, затиски в плечах — як знак непрожитого гніву) і трансформувати їх через дихання або рух. - Мої сесії — це не просто розмови, а системна робота: від дистанціювання від проблеми до постановки нових, натхненних цілей. Моя улюблена частина роботи: Коли клієнт раптом усміхається і каже: «Я ніколи не думав(ла), що ця моя риса — це насправді сила». Наприклад, людина, яка вважала себе «надто чуттєвою», розуміє, що це її суперсила — глибина емоцій, яка робить її чудовим другом або творчою особою. Чому я обрала саме цей метод? Тому що він не патологізує, а гуманізує. Ми не «боротимемося з тривогою», а дослідимо, яку потребу вона прикриває (наприклад, бажання безпеки) і як задовольнити її здоровим способом. Моя мрія— щоб кожен мій клієнт виходив з кабінету не просто «без симптомів», а з відчуттям: «У мене є інструменти, і я — автор своєї історії».