Психологія є моїм вірним супутником, сферою інтересу і зацікавленості впродовж усього життя. Професійно ж як психолог я почала працювати в 2019 році, вже маючи значний життєвий і професійний досвід у суміжних сферах - юриспурденції, лідерстві, гуманітарних ініціативах. Особливий вплив мала робота з людьми у станах кризи, еміграції, трансформації - там де стара ідентичність вже не працює, а нова ще не сформувалась. Саме в цих зустрічах — із вразливістю, силою, надією і мовчазним запитом на зміни — остаточно визрів мій вибір: бути не просто поруч, а бути на боці внутрішньої роботи людини з собою. Перетинаючись із лідерами, професіоналами, людьми, які вміли тримати вагу простору й надихати однією лише присутністю, я не раз ставала свідком глибоких особистісних змін. І щоразу, коли намагалася зрозуміти — завдяки чому, звідки ця ясність, зібраність, внутрішня сила, — відповідь звучала майже однаково: терапія, коучинг, психоаналіз.Так я дедалі чіткіше усвідомлювала, що справжні трансформації не випадкові. Вони відбуваються там, де є простір для внутрішньої роботи. І в мені зріла потреба не просто спостерігати це збоку, а ставати частиною процесу — того тонкого, але глибокого руху людини назустріч собі. Сьогодні я поглиблюю знання в напрямку клінічної психології, беручи участь у грантовому проєкті «Психолог. Лікар. Пацієнт» при КНУ ім. Тараса Шевченка, з клінічною практикою на базі лікарні первинної ланки. У своїй роботі я використовую інтегративний підхід, поєднуючи різні рівні впливу — когнітивний, тілесний, емоційний, символічний. Це відповідає сучасним дослідженням, які свідчать: найбільш ефективною є саме така комплексна робота. Та моїм професійним і внутрішнім пріоритетом залишається психоаналіз. Я обрала психоаналіз як спосіб бачити людину в глибині. Сьогодні я супроводжую дорослих і підлітків від 14 років. Працюю з темами ідентичності, тривоги, втрати. Терапія — це не про «виправити» людину, а про створення простору, де з’являється можливість жити інакше.